• Home »
  • Міжнародні освітні тренди »
  • “Інженеризація” вищої освіти в Південній Кореї за проектом PRIME: реформа-загроза чи тест на відповідність корейської вищої школи потребам економіки?
“Інженеризація” вищої освіти в Південній Кореї за проектом PRIME: реформа-загроза чи тест на відповідність корейської вищої школи потребам економіки?

“Інженеризація” вищої освіти в Південній Кореї за проектом PRIME: реформа-загроза чи тест на відповідність корейської вищої школи потребам економіки?

Останнім часом все більшої актуальності набуває пошук відповіді на вкрай важливе питання: чим же насправді є вищі навчальні заклади – місцем для інтелектуального розвитку та особистісного зростання чи інституцією для підготовки кадрів на вакантні робочі місця? Над цим питанням сперечаються багато науковців, дослідників, експертів і представників урядів. Особливої уваги це питання привертає до себе в Південній Кореї, де Міністерство освіти нещодавно запровадило національну програму, за якою найбільша роль у навчальному процесі відводиться дисциплінам інженерного (технічного) спрямування.

3 травня 2016 року корейське Міністерство освіти оприлюднило список з 21 університету, за яким передбачається надання відібраним вищим навчальним закладам найбільших в історії Південної Кореї державних субсидій, згідно із цільовим проектом PRIME (Program for Industrial Needs- Matched Education). PRIME – це національна програма, яка покликана повністю забезпечити потреби промисловості країни в кваліфікованих кадрах. ЇЇ реалізація передбачає надання близько 200 млрд. вон (USD $ 1,8 млрд.) вищим навчальним закладам для забезпечення високоякісної освіти за інженерно-технічними напрямами.

Зміни в організації навчального процесу не є такими радикальними, якими здаються на перший погляд. У перспективі, приймальні комісії університетів виділятимуть певну квоту і для спеціальностей, які пов’язані з соціогуманітаристикою і мистецтвом, проте левова частка належатиме саме інженерно-технічним спеціальностям. Основна допомога наразі буде надаватися 21 вищому навчальному закладі, проте це не означає, що інші університети будуть фінансуватися лише за рахунок власних ресурсів.

Реалізація проекту матиме так званий хвильовий ефект, тобто його дію в підсумку на собі відчують більшість навчальних закладів Кореї. Університети, які не входять наразі до відповідного переліку PRIME, також повинні будуть змінити свої правила прийому студентів згодом, аби збільшити квоти на місця за інженерно-технічними напрямами. Таким чином, подібно до 21 університету в проекті PRIME, інші вищі навчальні заклади також будуть скорочувати місця для студентів у галузі гуманітарних, соціальних наук та мистецтва.

Головний пріоритет програми PRIME – зростання зайнятості в економіці

Одним із найголовніших результатів реалізації проекту PRIME повинно стати забезпечення значної кількості безробітних робочими місцями. Він повинен вирішити поточні, а також попередити майбутні, проблеми зайнятості населення країни. Так, ще в 2014 році урядом Кореї була оприлюднена доповідь, у якій зазначалося, що якщо не провести ніяких змін у системі вищої освіти, то через 10 років Корея матиме дефіцит фахівців інженерних (технічних) спеціальностей в розмірі 260 000 осіб та надлишкових 530 000 представників гуманітарного, соціального та мистецького напрямів.

Для того, аби уникнути такої непропорційності та максимально урівноважити кількість представників різних спеціальностей на ринку праці, Міністерством освіти Кореї й було ініційовано проект PRIME. Він шляхом заохочення навчальних закладів покликаний збільшити кількість технічних коледжів, а також зменшити частку коледжів гуманітарного, соціального та мистецького спрямування. Залежно від розміру навчального закладу, кошти на його цільове розширення та зміни в навчальному процесі будуть виділятися протягом трьох років.

Реалізація програми вимагає швидких та рішучих дій з боку уряду та вищих навчальних закладів. Відібрані освітні заклади повинні ініціювати відкриття нових науково-технічних відділів, які будуть працювати над науковими проектами і впровадженням новітніх технологій. Зокрема, до 2017 року передбачається закриття багатьох наявних на сьогодні відділів, які зайняті в галузях соціальних, гуманітарних наук та мистецтві.

Реалізація проекту передбачає не лише врівноваження кількості працівників технічних та гуманітарних напрямів, а й полегшення пошуку роботи молодим спеціалістам, які належать до вікової категорії 15-29 років. Адже статистичні дані Кореї свідчать, що безробіття серед молоді зросло на 12,5% порівняно з 1990 роком. Головною причиною такої ситуації вважається невідповідність навичок випускників вимогам роботодавців.

Проект PRIME передбачає поліпшення ситуації на ринку праці. Навчальні заклади повинні будуть ліквідувати диспропорційність між технічними та гуманітарними спеціальностями та підвищити кваліфікаційний рівень своїх випускників. Якщо ВНЗ будуть виконувати вимоги проекту, то в перспективі рівень безробіття серед молоді значно скоротиться.

Проте існує й певна перешкода на цьому шляху. Корейська нація завжди підносила на високий щабель необхідність всебічного розвитку особистості на рівні вищої школи. Тому вагомі побоювання викликає те, що країна надзвичайно не гнучка до значних змін за короткий термін часу. На практиці це проявляється в тому, що студентам, які раніше навчалися на гуманітарних спеціальностях, дуже складно перейти на технічні.

Читайте також: Вища освіта в Малайзії: національні стратегії та інноваційні практики

З філософської точки зору проект PRIME викликає певні заперечення. Багато критиків стверджують, що зосередження уваги лише на інженерно-технічному навчанні студентів зумовлюватиме перетворення університетів виключно в місця для підготовки кадрів. За таких умов, багато студентів не втілюватимуть у життя власний творчий потенціал і не зможуть займатися улюбленою справою.

Зменшення акценту на гуманітарних і соціальних науках зробить сектор вищої освіти Кореї неконкурентоспроможним із глобальної точки зору. Негативний вплив відчують на собі й навчальні заклади, які прагнуть відправляти студентів на стажування та проходження практики в Північній Америці.

PRIME як виклик сучасним корейським студентам

PRIME слугує не лише можливістю урівноважити кількість випускників соціогуманітарного і технічного спрямування, а й також є певним викликом для корейських студентів. Багато учнів середніх шкіл в Кореї ставлять собі за мету вступити до вищого навчального закладу та продовжити згодом здобуття освіти.

Якщо говорити в кількісному співвідношенні, то вищу освіту після закінчення середньої школи здобувають близько 70% учнів, а населення в цілому має найвищий показник відношення кількості осіб, які навчаються у ВНЗ різних рівнів до загальної кількості осіб 18-24 років (студентського віку) серед країн ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Тому не буде перебільшенням сазати те, що вища освіта в Кореї є необхідною умовою для досягнення успіху, який здебільшого визначається за допомогою вертикальної мобільності, фінансової стабільності та суспільного визнання.

Старшокласники з корейських шкіл ризикують відчути на собі найбільше руйнівний вплив від нової ініціативи. Так як ініціювання реформи в сфері освіти відбулося через місяць після того, як школярі старших класів обрали майбутню спеціальність та вирішили, із якою професією хочуть пов’язати своє життя, то новий розподіл місць на соціогуманітарні і технічні спеціальності сколихнув увагу школярів та вчителів по всій країні.

Читайте також: От образования к занятости: взгляд ведущих мировых рекрутеров на современное состояние и перспективы университетов

Багато критиків говорять про те, що такі різкі зміни поставлять студентів-гуманітаріїв у незручне становище. Проте, щоб спростувати ці слова, багато вищих навчальних закладів заявили про готовність у період прийому студентів до ВНЗ у 2017 році надати можливість студентам додатково обирати навчальні програми гуманітарного спрямування.

Проте, навіть незважаючи на це, студенти гуманітарних та мистецьких напрямів матимуть багато перешкод, адже їм доведеться постійно конкурувати зі своїми однолітками за можливість отримання місць у різноманітних наукових, зокрема технічних програмах університетів. Тому малоймовірним залишається те, що перевагу нададуть саме студенту з гуманітарним складом розуму, а не студенту-математику чи фізику.

Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються у тих відділах, що підлягають за програмою PRIME закриттю або об’єднанню із науковими лабораторіями, стикаються з великим потрясінням, адже всі передбачені у навчальних планах зміни є досить неоднозначними. Більшість студентів не впевнені у тому, чи стануть такі зрушення позитивними у майбутньому.

PRIME як уособлення нових можливостей для американських університетів

Важливим також є те, що програма PRIME реформує не лише вищу освіту в Кореї, а й відкриває в перспективі багато можливостей для розширення та розвитку вищих навчальних закладів у США. Існує велика когорта старшокласників, які після закінчення середньої школи в Кореї прагнуть продовжити здобуття вищої освіти не в рідній країні, а за кордоном. Найбільшою популярністю серед них користуються університети США, Китаю, Японії та Великобританії.

Статистика свідчить, що в 2015 році в іноземних країнах навчалося 210 тис корейських студентів. За період з 2014 по 2015 рік у США здобували вищу освіту 63 710 студентів, що менше за попередні роки на 6,4%. Проте, вищі навчальні заклади Сполучених Штатів і надалі очолюють список найбільш популярних для здобуття вищої освіти серед корейських студентів.

Вже протягом багатьох років Корея та США співпрацюють у сфері освіти, а починаючи з 2012 року, як свідчать дані, Корея займає 3 місце (після Китаю та Індії) за відправленням іноземних студентів до США. У відсотковому співвідношенні 54% з цих студентів є магістрами, крім яких також нараховується 27,6% аспірантів.

За даними Міністерства торгівлі США /2016 Top Markets Report Education Country Case Study: South Korea/, студенти з Південної Кореї, які навчаються у США, здобувають вищу освіту за спеціальностями, у яких поєднуються технічні та гуманітарні дисципліни. Також відносно сильний акцент в організації навчального процесу робиться на соціальні та мистецькі науки. Статистичні дані свідчать, що 31% досліджуваних студентів вивчають STEM-дисципліни, які охоплюють такі популярні напрями, як природничі науки, технології, технічну творчість та математику, а також інженерію.

16,7% студентів прагнуть отримати диплом, який дозволить їм розпочати власний бізнес, тобто навчаються за напрямами у сфері менеджменту та підприємництва. 11,9% надають перевагу в своєму виборі майбутньої професії образотворчому та прикладному мистецтву. І такий же відсоток студентів представляє професії, пов’язані з соціальними науками. Решта 28,5% досліджуваних обирали інші дисципліни, доволі різні за своїм спрямуванням. Однак в цілому переважають у виборі студентів саме технічні та інженерні спеціальності.

Читайте також: Радянська вища освіта як альтернативний конструкт західній університетській парадигмі

PRIME особливу увагу приділяє інформації, висвітленій у доповіді Міністерства торгівлі, яка свідчить про те, що Південна Корея залишається однією з тих країн, які мають найбільший відсоток студентів, що навчаються на напрямах образотворчого та прикладного мистецтва. Поряд з Кореєю цей список очолюють Тайвань, де таких студентів нараховується 12,6% та Гонконг із 10,2%. Через це програма рекомендує навчальним закладам рекламувати потенційним студентам ті спеціальності, які будуть найбільш актуальні на ринку праці.

Розбудова проекту PRIME може стати головною з причин того, що навчальні заклади скоротять кількість навчальних місць на напрями в галузі гуманітарних та соціальних наук, а також мистецтва. У перспективі це може негативно позначитися на планах багатьох студентів. За умови скорочення місць на ці спеціальності, зросте конкуренція між потенційними студентами за обмежені навчальні місця, а також багато великих фірм, які спеціалізуються в галузі соціогуманітаристики і мистецтва, не зможуть повністю укомплектувати свій штат працівників.

Тому багато студентів шукатимуть можливість здобуття освіти за кордоном, проте за бажаною спеціальністю. Так як реформування освіти за програмою PRIME охопить і майбутніх докторів філософії, то це також може призвести до стрімкого зростання попиту з боку корейських студентів на отримання дипломів про здобуття вищої освіти певного рівня за кордоном.

На такі перспективи можна поглянути з декількох сторін. З одного боку, багато студентів, які зараз навчаються в корейських університетах, задля здобуття диплому в галузі гуманітарних та соціальних наук, можуть поїхати за кордон і там продовжити своє навчання, таким чином відкриваючи для себе більше перспектив для подальшого працевлаштування. Та з іншого боку, у Кореї може зрости кількість освічених корейських студентів, обізнаних у технічній та інженерній галузі, які також шукатимуть можливість для продовження власного навчання, проте вже не в рідній країні, а за кордоном.

Очевидно те, що з часом кількість корейських випускників гуманітарних та образотворчих напрямів, які прагнуть отримати більш високі ступені за кордоном, скоротиться, насамперед у відповідь на вимоги програми PRIME, проте для того, аби всі зміни у сфері вищої освіти були не надто радикальними, потрібно, щоб минув деякий час і всі реформи запроваджувались поступово. Також варто відзначити, що всі ці зміни будуть відбуватись в контексті більш широких демографічних та економічних факторів, які можуть зберегти загальне число охоплених вищою освітою студентів на доволі незначному рівні.

Важливо не лише показати заплановані зміни у сфері вищої освіти, а й спрогнозувати хоча б на 50 років вплив реалізації проекту PRIME на інвестиції в освіту та загальний прогрес у розвитку Кореї. Під великим питанням залишається те, яким же стане корейський ринок праці через десятиліття? Які відбудуться структурні зміни та як це вплине на працевлаштування потенційних працівників? Для цього потрібно, як зазначають експерти, зробити прогноз, чи мудро таким чином реформувати вищу освіту і чи будуть такі зміни довготривалими.

Прогнозування результатів PRIME в довгостроковій перспективі

Це зокрема можна зробити, проаналізувавши історичний розвиток вищої освіти в Кореї. Протягом останніх п’яти десятиліть корейська вища школа отримала стрімких темпів зростання. Порівнюючи кількість студентів у 1970 році та на теперішній час, можна побачити, що якщо раніше їх нараховувалось близько 200 тисяч, то зараз це число сягає 3,7 мільйонів. А деякі корейські університети вже є в когорті найкращих 500 університетів світу.

Останнім часом уряд Кореї інвестує значні кошти в підвищення якості вищої освіти до більш конкурентних стандартів. Зокрема, цьому сприяє реалізація таких важливих планів, як створення університетів світового рівня (відповідна національна програма), а також інтернаціоналізація корейської вищої освіти шляхом організації іноземних філій у вільній економічній зоні Інчхон.

Втілення в життя проекту PRIME, з одного боку, за короткий термін може знизити рівень безробіття в країні та забезпечити ринки праці робочою силою, яка спеціалізується на виконанні завдань технічного та інженерного спрямування, а з іншого – існує вагомий ризик погіршення якості гуманітарної (ліберальної освіти), а також можливість зриву запланованого зростання економіки в довгостроковій перспективі.

За визначенням корейського уряду, вища освіта повинна слугувати цілям створення та глибокого обґрунтування академічної теорії, пошуку відповідей на широке коло питань та розробки детальної методології практичного застосування нових теоретичних рішень. За словами урядовців, саме це допоможе створити необхідні умови для розвитку корейської нації та суспільства загалом, а також у майбутньому займати лідерські позиції у вищій освіті.

Таке обґрунтування корейським урядом принципів університетського розвитку дає чітке розуміння того, що не можна ігнорувати значення гуманітарної освіти, адже, в протилежному випадку, це призведе до зменшення цінності вищої освіти в цілому.

Читайте також: Стратегії ефективного фінансування університетів в Європі

Також варто зазначити, що хоча проект PRIME і передбачає прогнозування ситуації в сфері вищої освіти та у суспільстві загалом у довгостроковій перспективі, проте для Кореї залишається актуальною загроза генерування багатьох небажаних наслідків від цієї ініціативи. Корейському уряду варто було б проаналізувати досвід реалізації подібного плану в Японії близько трьох років тому.

Найбільший акцент в Японії свого часу був зроблений на тому, щоби створити навчальні програми, які сприяють розвитку практичних навичок у сфері науки та техніки. Частка гуманітарних та соціальних напрямів у загальній структурі університетів підлягала скороченню, а більшість підпорядкованих їм кафедр об’єдналися, або ж зовсім зникли. У проекті взяли участь 86 національних вищих навчальних закладів.

Однак після того, як економіка Японії зросла, а країна почала відновлювати свої лідерські позиції на світовому ринку, кількість абітурієнтів, які прагнули навчатись на факультетах гуманітарного і соціального спрямування, знову підвищилась. Попит на здобуття вищої освіти у сфері гуманітарних наук значно зріс без будь-якого на те економічного обґрунтування.

Проте, сектор вищої освіти Японії вже не може задовольнити таку вимогу абітурієнтів та забезпечити потрібну кількість навчальних місць в університетах на ці напрями, адже декілька років тому було проведено занадто різкі реформи у сфері вищої освіти, які виправдали себе в економічному плані за короткий термін, проте зашкодили університетській освіті загалом.

 

Підготувала Юлія БУРМА за матеріалами PRIME: Massive Government Subsidy Seeks to Reshape Higher Education in Korea

Share