Освітні новини – Бліц-огляд / Лют 2016

Освітні новини – Бліц-огляд / Лют 2016

Впровадження курсу “філософія для дітей” у програми підготовки вчителів України почнеться у 2016 році

23 лютого 2016 року в Інституті модернізації змісту освіти відбулася попередня робоча зустріч, присвячена застосуванню філософії для розвитку мислення учнів українських загальноосвітніх шкіл.

Цей масштабний та довгостроковий проект має на меті впровадження елементів філософської освіти в усіх загальноосвітніх школах України на двох рівнях: для учнів молодших класів через спеціальну підготовку вчителів і для старшокласників через інтеграцію блоку філософських дисциплін у систему профільної освіти, переважно гуманітарного напряму.

Модератором зустрічі виступила директор Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України, старший  науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, кандидат  філософських  наук Наталія Вяткіна. В обговоренні також взяли участь інші представники Інституту модернізації змісту освіти: начальник відділу соціальної роботи й етики, кандидат філософських наук, доцент Надія Семчук, завідувач сектору етики відділу соціальної роботи й етики, кандидат політичних наук, доцент Олена Косьмій, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціогуманітарної освіти Євгенія Сидоренко.

Окрім Інституту, для реалізації проекту було вирішено об’єднати зусилля кількох освітніх ініціатив. Представники деяких з них увійшли до складу робочої групи та взяли участь у попередній робочій зустрічі. Лабораторію “Філософія для школярів” при кафедрі філософії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова представила доцент кафедри філософії, кандидат філософських наук Надія Адаменко; проект “Філософсько-гуманітарний ліцей” – один зі стратегічних напрямів ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні “Ребрендинг філософії“, що реалізується за підтримки Українського філософського фонду, Київської Малої академії наук учнівської молоді та інших організацій, – координатор Ініціативи, здобувач Центру гуманітарної освіти НАН України Іламі Ясна; Полтавську ініціативну групу “Філософія для дітей” представила доцент кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, кандидат філософських наук Тетяна Бондар.

Зустріч було присвячено першому із заявлених напрямків роботи – розробці методик та курсів філософської спрямованості для молодшої школи. Учасники дискусії були суголосні в тому, що впровадження елементів філософської освіти не лише на рівні університетів, але й у школі, є життєво необхідним для будь-якого суспільства, оскільки саме філософія є одним з найефективніших способів розвитку критичного мислення, здатності до рефлексії та саморозвитку тощо.

При цьому не йдеться про включення у навчальні програми сухих формалізованих курсів історії філософії, що базуються на запам’ятовуванні послідовностей імен і дат. Існує чимало сучасних методик, що дозволяють подолати такий застарілий підхід, здатний радше стати “щепленням” проти філософії, ніж викликати інтерес до неї. Більш того, такі курси мають викликати інтерес зовсім не до філософії, – вважають учасники ініціативи. Для дітей молодшого віку філософія має бути більш доступною та більш наближеною до практичних дій. Вони можуть не знати, хто такий Аристотель, але вчитися вживати його логічні прийоми; можуть не читати діалогів Платона, але відіграти у класі його міф про печеру; не знати коли жив Бекон, але вчитися долати “ідолів розуму”; не вивчати біографію Гоббса, але спробувати розбудувати власну “державу”, засновану на концепції суспільного договору; ніколи не чути про Канта, але зрозуміти (або відчути), що таке категоричний імператив.

Такі “філософські кейси” можуть бути сприйняті та засвоєні саме молодшими школярами, але для цього вони мають подаватися не у відриві від інших навчальних дисциплін та повсякденного життя, а гармонійно вписуватися в нього. Яким є найбільш адекватний формат таких курсів для сучасних українських шкіл – питання поки що відкрите. Можливо, для профільної школи буде запропоновано спеціалізовану навчальну дисципліну, що називатиметься не “Філософія” чи “Історія філософії”, а більш абстрактно та водночас близько до життя: “Критичне мислення”, “Крок до мудрості”, “Школа розуміння”, “Аргументація письмова й усна”, “Живе слово”, “Мислення, пізнання, творчість”, “Елементи сучасної логіки”, “Академічне письмо” тощо. Можливо, буде обрано інший шлях: не впровадження філософії як самостійного предмета, а включення її у навчальний процес як складової, точніше, методологічного фундаменту, усіх інших дисциплін.

Обговорюючи можливі взірці для розбудови такої методики, учасники зустрічі звернули увагу на міжнародну ініціативу Philosophy for Children (скорочено – “Р4С“), яка була започаткована Метью Ліпманом у 1974 році та отримала високі оцінки міжнародних організацій – ЮНЕСКО, Комісії з освіти Європейського парламенту, Департаменту освіти США та інших. Навчальні посібники для проведення занять за методикою Р4С перекладаються багатьма мовами, а два з них вже перекладені українською в межах гранту Монтклерського університету США. Над впровадженням методики поки що працюють поодинокі ініціативні групи, зокрема, у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (за керівництвом доцента кафедри філософії і економіки освіти, кандидата філософських наук Тетяни Бондар), Інституті філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (за керівництвом доцента кафедри філософії, кандидата філософських наук Надії Абраменко), в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (за керівництвом доцента кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидата філософських наук Юрія Наріжного). Саме цю методику (звісно, за умов наближення її сюжетів до повсякденного життя українських школярів та їхніх родин) було запропоновано покласти в основу майбутньої моделі філософської освіти для українських шкіл.

У ході зустрічі було також розглянуто успішні українські проекти, пов’язані з філософською освітою, серед яких:

  • методика та однойменний підручник “Філософія для дітей” [1], розроблені завідувачем кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту (Київ), доктором педагогічних наук Наталією Гавриш та доцентом кафедри дошкільної освіти Оленою Ліннік;
  • переклад підручника з філософії для шкіл Австрії доцента кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філософських наук Вахтанґа Кебуладзе;
  • навчальна програма з філософії для дорослих “Мудрі розмови”, яку розробила та впроваджує директор Докторської школи Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кандидат філософських наук Людмила Криворучка;
  • методика розвитку критичного мислення, яку розробляє та впроваджує член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач Лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Олена Пометун та інші.

Цей досвід буде враховано в ході розробки методики та освітньої програми філософії для вчителів молодших класів, що буде запропоновано Міністерству освіти і науки України для впровадження на загальнонаціональному рівні через обласні інститути післядипломної педагогічної освіти.

Процес розробки відбуватиметься у формі відкритих обговорень із залученням усіх зацікавлених учасників філософської спільноти та освітян. Першим кроком стане осмислення вітчизняного і світового досвіду філософської освіти на рівні середніх шкіл шляхом дослідження наявних освітніх ініціатив. До описання освітніх методик та аналізу світового досвіду планується залучити найбільш компетентних експертів, діяльність яких так чи інакше пов’язана із дослідженням чи впровадженням таких проектів.

Обговорення стратегії цього етапу відбудеться на наступній робочій зустрічі, до участі в якій буде запрошено представників усіх суміжних українських проектів та ініціатив. Результатом етапу стане підготовка аналітичної збірки, що міститиме системні описи відповідних освітніх методик та аналіз можливостей їх імплементації в українській освітній системі.

Після підготовки, публікації та поширення аналітичного звіту планується його обговорення на відкритій конференції з метою відбору тих елементів описаних освітніх моделей, які можуть бути застосовані для розробки аналогічної моделі та структури навчальних програм для українських шкіл.

За умов успішної та ефективної дослідницької роботи на цих етапах, розробки та затвердження навчальних методик та програм, підготовки відповідних навчальних матеріалів для вчителів та керівників шкіл, інтеграція методики у навчальний процес загальноосвітніх шкіл має початися вже з вересня 2016 року.

 

[1] Гавриш Н, Лінник О. Цікава філософія для дітей: методичний посібник для творчих педагогів і батьків дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. – К.: Шк. світ, 2011. – 128 с.

 

Матеріал підготувала Іламі Ясна

Share