Освітні новини – Бліц-огляд / Серп 2015

Освітні новини – Бліц-огляд / Серп 2015

Нові тенденції і прогнози розвитку бібліотечних технологій

Побачив світ черговий випуск міжнародного дослідження Доповідь NMC Горизонт: Бібліотека – 2015, в якому висвітлюються нові тенденції і прогнози розвитку бібліотечних технологій на наступні п’ять років

Опубліковано черговий випуск щорічного міжнародного дослідження Доповідь NMC Горизонт: Бібліотека – 2015, що готується Консорціумом Нью Медіа (New Media Consortium, міжнародне співтовариство експертів у галузі освітніх технологій) у співпраці з Освітнім проектом Educause (Educause Learning Initiative, співтовариство інститутів вищої освіти, які досліджують інноваційні технології у навчанні). Проект було реалізовано спільно з Університетом прикладних наук HTW Кур (Швейцарія), Національною науково-технічною бібліотекою в Ганновері і Бібліотекою ETH в Цюріху.

Випуск присвячений вивченню та експертному аналізу ключових трендів і прогнозів розвитку бібліотечних технологій, які знайдуть своє практичне застосування найближчим часом та в середньо- і довгостроковій перспективі в бібліотеках як освітніх, так і наукових закладів. Експертами було виділено шість основних тенденцій, шість значимих викликів і сім вагомих зрушень у розвитку технологій в бібліотечній сфері, які були розмежовані за трьома очікуваними в найближчому майбутньому часовими горизонтами – 1-2 роки, 3-4 роки, 5 і більше років.

I.Ключові тенденції щодо розвитку сучасних технологій в бібліотеках освітніх та наукових закладів

1-2 роки:

Підвищення вагомості фактору зручності роботи читачів з бібліотечними ресурсами: зручна навігація на сайті, легкий для засвоєння контент, інші практичні та корисні елементи управління – запорука розбудови ефективного бібліотечного веб-сайту чи бази даних.

Пріоритезація мобільного контенту і забезпечення доступу до бібліотечних ресурсів за посередництвом мобільних технологій: з огляду на те, що до 2020 року 80% населення планети, як очікується, володітимуть персональними планшетами чи смартфонами,  то адаптація бібліотек освітніх і навчальних закладів до таких умов є нагальною вимогою сучасності. З цією метою бібліотеки ініціюють розробку мобільних версій своїх веб-сайтів, зручних додатків, каталогів, розміщують на своїх ресурсах електронні книги, здійснюють SMS-оповіщення користувачів та забезпечують зворотній зв’язок з ними через соцмедіа.

3-5 років:

Стрімкий розвиток форм і методів фіксації та поширення наукової інформації: у зв’язку з загальним поширенням Інтернет-технологій все менш актуальним стає відтворення інформації, яке базується на фізичному друці відповідних наукових даних. Наукові публікації нині можуть бути поширені через веб-сайти видавництв, форумів, розміщені на популярних наукових блогах. Скорим часом не буде такої нагальної потреби, як в минулому, відвідувати бібліотеку аби ознайомитися з черговим випуском того чи іншого часопису чи журналу. Це є викликом для бібліотек, оскільки за таких умов вони випадають із загального ланцюга поширення наукової інформації, стають непотрібними. Сучасні бібліотечні заклади мають розвинути інноваційні підходи у своїй роботі аби максимально реагувати на зміну потреб і запитів користувачів наукової інформації.

Підвищення акцентів на управління науковою інформацією і даними: підвищення доступності до дослідницьких звітів і публікацій за посередництвом бібліотечних онлайнових баз даних обумовлює розгортання нового тренду на цій основі, який пов’язаний з якісною обробкою цих даних і отримання в такий спосіб нових продуктів чи сервісів для користувачів. У результаті цього стає можливим проводити власні експерименти, візуалізувати інформацію, переглядати відео та аудіо, моделювати об’єкти, персоналізувати пошук інформації тощо. Тобто сучасна бібліотека стає своєрідним аналітичним банком даних, який сприяє науковим дослідженням, забезпечує ширший доступ і загалом управляє науковою інформацією.

5 і більше років:

Розширення доступу до наукової інформації: академічні та наукові бібліотеки поступово охоплює рух до відкритості, усунення фінансових та інтелектуальних бар’єрів, які перешкоджають вільному поширенню знань. З огляду на це, найближчі 5 років і більше бібліотеки шукатимуть найбільш ефективні шляхи і методи забезпечення такого роду відкритості наукової інформації.

Переосмислення бібліотечного простору: коли сучасні відкриття і винаходи трапляються практично будь-де і будь-коли, студенти освітніх закладів все менше сприймають бібліотеку як місце для поширення знань, а більшою мірою як простір, де можна бути продуктивним і креативним. Саме тому багато бібліотек по всьому світу створюють на своїй території зони активного навчання, виробничі студії, лабораторії, мейкерспейси тощо, сприяючи тим самим підвищенню загального рівня ефективності засвоєння знань.

II.Значимі проблеми і виклики, які перешкоджають впровадженню сучасних технологій в бібліотеках освітніх та наукових закладів

Вирішувані проблеми і виклики (які ми розуміємо і знаємо як вирішувати):

Необхідність інтегрування академічних та наукових бібліотек в навчальний план освітніх закладів

Підвищення загального рівня цифрової грамотності – як користувачів послуг бібліотек, так і їх працівників і викладацького корпусу

Складні проблеми і виклики (які ми розуміємо, але їхнього вирішення ще не знаємо):

Зростання конкуренції між бібліотеками та альтернативними суб’єктами / інституціями, які надають доступ до наукової інформації

Переосмислення ролі, умінь та навичок працівників бібліотек

Небезпечні проблеми і виклики (які є складними не тільки у плані вирішення, а й навіть у частині визначення):

Усвідомлення потреби необхідності та невідворотності радикальних змін у бібліотечній сфері та галузі управління знаннями, відповідно до нових тенденцій суспільно-економічного і науково-технічного розвитку

III.Вагомі зрушення у сфері бібліотечних технологій, які покликані модернізувати інформаційний і технологічний потенціал бібліотек

Споживчі технології: 3D, відео, дрони, електронні видання, робототехніка, планшетні комп’ютери, телеприсутність, технології-аксесуари

Інтернет-технології: бібліометрія і технології цитування, хмарні обчислення, веб-семантика і технології пов’язаних даних, інструменти синдикації

Соцмедійні технології: краудсорсінг, онлайн-ідентифікація, соціальні мережі

Технології візуалізації: 3D-друк, доповнена реальність, інформаційна візуалізація, об’ємні і голографічні дисплеї

Навчальні технології: адаптивні технології навчання, електронні беджи, навчальна аналітика, технології мобільного навчання, Інтернет-навчання, відкрите ліцензування, віртуальні і віддалені лабораторії

Цифрові стратегії: “принось і користуйся”, перегорнуте навчання, мейкерспейси

Включені технології: гнучкі дисплеї, машинне навчання, мобільний широкосмуговий Інтернет, віртуальні помічники

Загалом, представлена Доповідь покликана допомогти сучасним бібліотечним закладам стратегічно підійти до планування свого майбутнього розвитку, виходячи з останніх тенденцій суспільного і науково-технічного розвитку. Кожна представлена позиція в документі була ретельно вивчена і проаналізована в контексті її потенційного модернізаційного впливу на бібліотечну справу. У ході дослідження було опитано 53 освітніх і технологічних експертів з 15 країн світу.

 

Переклад і підготовка матеріалу: Володимир САЦИК

За матеріалами: NMC Horizon Report > 2015 Library Edition (PDF)

Share