• Home »
  • Освітні реформи »
  • Запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів як механізму громадського контролю якості вищої освіти в Україні
Запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів як механізму громадського контролю якості вищої освіти в Україні

Запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів як механізму громадського контролю якості вищої освіти в Україні

Олег СЕРНЯК

Революція гідності 2013-2014 років дала унікальний шанс Україні здійснити дійсно ефективні реформи, першочерговою серед яких як населення, так і Європейський Союз та міжнародні інституції називають боротьбу з корупцією. На цьому шляху важливими заходами є забезпечення прозорості діяльності державних інституцій та посилення громадського впливу на процеси ухвалення відповідних рішень. Безумовно, серед пріоритетних галузей, де результативна боротьба з корупцією сприятиме інтенсивному розвитку самих галузей, є вища освіта. Пропонована стаття розглядає механізм громадського контролю якості вищої освіти в Україні через запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів.

Передмова

Однією з концептуальних засад реформування вищої освіти в Україні є підвищення її якості шляхом ефективного функціонування незалежної системи забезпечення якості вищої освіти. Це питання стало особливо актуальним після ухвалення Закону України “Про вищу освіту” і вже знайшло своє відображення в публікаціях О.Красовської, В.Ліпської, С.Мудрої, Н.Опар, О.Панич та інших дослідників. Однак, поки що науковці досить обережно висловлюються щодо можливості цілковитої відмови від державної системи забезпечення якості вищої освіти на користь громадського механізму.

Метою статті є обґрунтування концептуальних, нормативно-правових, організаційних і методологічних основ запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів як механізму громадського контролю якості вищої освіти в Україні, який має повністю замінити державні інституції з ліцензування й акредитації та сформувати ринок освітніх аудиторських послуг.

Необхідність запровадження абсолютно нового в практиці вищої освіти України інституту незалежних освітніх аудиторів зумовлена такими причинами:

  • вже досить давно назріло питання професійного та незалежного оцінювання якості вищої освіти, де основний акцент робитиметься не на формальні (кількість комп’ютерів на 100 студентів, частка науково-педагогічних працівників із науковими ступенями чи наявність пунктів харчування), а на якісні показники, наприклад, чи відповідають розроблені в університеті навчально-методичні матеріали з тієї чи іншої навчальної дисципліни освітній програмі в частині досягнення випускниками відповідних компетентностей;
  • зміна назви державної установи з якості з Акредитаційної комісії України на Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) при збереженні існуючих підходів до її формування та функціонування може законсервувати такі пов’язані з процедурами ліцензування й акредитації негативні явища, як закритість від громадськості, суб’єктивний підхід до ухвалення рішень, кругова порука, корупційні схеми та зв’язки;
  • створення ринкового освітнього середовища на засадах свободи та конкуренції між вищими навчальними закладами, викладачами і студентами вимагає широкого залучення усіх бенефіціарів до забезпечення якості вищої освіти, що дуже складно зробити через фактично державну інституцію, якою є/буде НАЗЯВО, і навпаки простіше через громадський механізм оцінювання та контролю якості вищої освіти;
  • в умовах розширення автономії ВНЗ намагання Міністерства освіти і науки України централізовано впливати на систему вищої освіти унеможливлює партнерські відносини у форматі “рівний-рівному”, що перешкоджає реальному зростанню якості освітніх послуг;
  • діяльність будь-якої державної установи з якості завжди буде залежати від політичної ситуації в країні. Оскільки посада міністра є політичною, то претендент на неї обирається не за професійним принципом, а шляхом приналежності чи лояльності до певної політичної сили або в кращому випадку через політичні домовленості.

Шляхи імплементації моделі

Запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів може відбуватися двома шляхами. Перший – еволюційний – коли незалежні освітні аудитори працюватимуть паралельно з НАЗЯВО. Інший – революційний – коли держава повністю передасть функції з ліцензування й акредитації громадській організації незалежних освітніх аудиторів. Розгляньмо ці варіанти детальніше.

Еволюційний шлях запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів передбачає, що акредитована НАЗЯВО недержавна установа здійснює оцінювання освітньої програми, результатів навчання та/або вищих навчальних закладів (їхніх структурних підрозділів) з метою вироблення рекомендацій і надання їм допомоги в організації системи забезпечення якості вищої освіти та внесення пропозицій Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти щодо акредитації освітньої програми [4].

Діяльність незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти регламентується статтею 16 Закону України “Про вищу освіту” в частині процедур і заходів та статтею 23 цього ж закону в частині їх повноважень. Рішення таких установ мають виключно рекомендаційний характер, а співпраця з ВНЗ відбувається на засадах добровільності. Зрозуміло, що за умов економії коштів університети неохоче користуватимуться послугами незалежних освітніх аудиторів, знаючи, що вирішальне слово належить НАЗЯВО.

Читайте також: Міжнародна акредитація освітніх програм у системі забезпечення якості вищої освіти

Ринковою нішею для освітніх аудиторів за даної ситуації може бути акредитація чи сертифікація освітніх програм і ВНЗ загалом за європейськими та міжнародними стандартами. При цьому діяльність аудиторів має фінансуватися з незалежних джерел (наприклад, за кошти грантів чи цільової фінансової допомоги інших країн).

Такий незалежний освітній аудит відбуватиметься з дотриманням репутаційного підходу до реалізації процедури забезпечення та оцінки якості вищої освіти і дає змогу публічно заявити про високий рівень якості підготовки фахівців у тому чи іншому закладі, завоювати та зміцнити позиції освітньої організації на міжнародному ринку освітніх послуг, забезпечити та поліпшити працевлаштування випускників. Позитивний експертний висновок сприятиме зростанню престижності ВНЗ в очах студентів, роботодавців і громадськості.

Еволюційний розвиток незалежного освітнього аудиту передбачає, що в середньостроковій перспективі та за умови його стабільно високого рівня й суспільного авторитету НАЗЯВО поділиться частиною своїх повноважень на користь незалежних установ із якості та дозволить ВНЗ самостійно вирішувати, як реагувати на висновки аудиту, а саме:

  • у разі позитивного висновку – передати його на формальне затвердження НАЗЯВО, уникаючи бюрократичних процедур і корупційних схем з боку міністерських чиновників;
  • у разі негативного висновку – удосконалити невідповідні стандартам складові освітньої діяльності ВНЗ і згодом повторно скористатися послугами незалежного освітнього аудитора або експертів Нацагенства із якості, будучи впевненим у позитивному результаті та знову ж таки уникаючи бюрократичних процедур і корупційних схем.

Інший спосіб делегування повноважень НАЗЯВО пропонує український експерт О.Панич. Так, незалежні агенції з якості, що створені за галузевим принципом, можуть успішно замінити галузеві комісії Нацагенства, маючи суттєву перевагу в тому, що вони (агенції) будуть поводити оцінку не спорадично, в момент акредитації, а системно, щорічно аналізуючи просування університетів до покращення якості. Це дозволить дебюрократизувати і децентралізувати процес акредитації ВНЗ, зробити його менш репресивним, більш консалтинговим і моніторинговим [3].

За еволюційного шляху запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів досить складно стверджувати про реальну незалежність такого виду діяльності, оскільки, окрім акредитації установи з якості, що автоматично гарантує сертифікацію усіх осіб, які працюють в даній організації, НАЗЯВО затверджує ще й порядок цієї акредитації і програми первинної та повторної сертифікації аудиторів. Маючи такі важелі впливу, за бажанням можна контролювати освітній аудит, тиснути на окремих аудиторів, замовляти “правильні” висновки або зовсім дискредитувати інститут незалежних освітніх аудиторів на користь державної установи.

Як справедливо стверджує Н.Опар, незалежні агенції з якості за еволюційного шляху формування належать більшою мірою до державно-громадського механізму забезпечення якості вищої освіти, але навіть у такому вигляді вони захищатимуть інтереси споживача освітніх послуг і сприятимуть модернізації системи вищої освіти в Україні [2].

Запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів революційним шляхом передбачає ліквідацію НАЗЯВО та передачу його функцій громадській організації незалежних освітніх аудиторів. Держава в такому разі втрачає прямий контроль над сферою ліцензування й акредитації, руйнуються напрацьовані роками корупційні схеми та система взаємовідносин.

Під наглядом міжнародних організацій з якості, академічної та студентської спільноти, роботодавців, громадських об’єднань і рухів можна сформувати дійсно прозорий, незалежний і професійний механізм забезпечення якості вищої освіти в Україні. Об’єктами незалежного освітнього аудиту при цьому стануть зміст освіти, освітні програми, технології навчання, управління освітнім процесом, використання наукових основ у системі управління персоналом, наукова діяльність університету, ефективність освітньої діяльності його відокремлених підрозділів та інше [1].

Зрозуміло, що висновок незалежного освітнього аудитора за такого варіанту розвитку подій носить обов’язковий характер, але він не повинен бути біваріантний (дозволяти вузу здійснювати діяльність за певною освітньою програмою чи не дозволяти). Має існувати кількарівнева система оцінок, що свідчитиме про незадовільний, низький, середній, високий чи дуже високий рівень якості в навчальному закладі. З одного боку, це дасть можливість студентам і роботодавцям самим вирішувати вступати чи не вступати до цього вишу, брати чи не брати на роботу його випускників, а з іншого – університети разом із висновком отримають практичні рекомендації щодо підвищення якості вищої освіти, виконавши які вони зможуть поліпшити свій рейтинг. Ті ВНЗ, які не бажатимуть підвищувати якість своїх освітніх послуг, з часом зникнуть з ринку як неконкурентоспроможні.

До переваг незалежного освітнього аудиту варто також додати можливість ВНЗ отримати об’єктивну професійну оцінку якості освітніх програм і підготовки фахівців, зберегти свою незалежність, одержати рекомендації щодо розроблення й ефективного функціонування власних внутрішніх систем оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Залучення міжнародних авторитетних організацій до створення та подальшого нагляду за діяльністю інституту незалежних освітніх аудиторів в Україні сприятиме міжнародному визнанню аудиторських висновків, що розширить академічні, наукові й інноваційні горизонти розвитку вітчизняних вищих навчальних закладів.

Ефективність і результативність роботи незалежних освітніх аудиторів має забезпечуватися неупередженістю та прозорістю їх діяльності для кінцевих бенефіціарів і суспільства. Ця відкритість повинна підтверджуватися ще на етапі розроблення концепції функціонування інституту незалежних освітніх аудиторів на основі Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. І доповнюватися проведенням інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо потреби підвищення закладами якості освіти; створенням образу освітнього аудитора як партнера цього процесу; розробленням процедур професійної підготовки освітніх аудиторів; методикою проведення незалежного освітнього аудиту; відбором та підготовкою перших десяти аудиторів, які створять неприбуткову громадську організацію незалежних освітніх аудиторів.

Неприбуткова громадська організація незалежних освітніх аудиторів України – це інституція, що складатиметься виключно з незалежних освітніх аудиторів, і виконуватиме такі функції:

  • здійснення сертифікації осіб, які мають намір займатися незалежним освітнім аудитом;
  • затвердження стандартів такого аудиту;
  • затвердження програм підготовки освітніх аудиторів;
  • ведення реєстру незалежних освітніх аудиторів;
  • здійснення контролю за дотриманням аудиторами вимог нормативно-правових актів, стандартів освітнього аудиту, норм професійної етики;
  • здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними освітнього аудиту та організації контролю за якістю наданих послуг;
  • регулювання взаємовідносин між незалежними освітніми аудиторами в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнення.

Революційний шлях запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів висуває жорсткі вимоги до професійного та морального рівня самих аудиторів, оскільки вони стануть своєрідним маркером успішності чи неуспішності всієї реформи системи забезпечення якості вищої освіти. Окрім спеціальної підготовки та успішно пройденого закордонного стажування в партнерській інституції з якості, освітні аудитори повинні мати певні навички та компетенції для виконання своїх завдань, постійно дбати про підвищення свого професійного рівня, бути максимально відкритими до суспільства та ЗМІ. Формат їхньої взаємодії з вищими навчальними закладами – “рівний-рівному”, що передбачає не виконання короткострокових завдань, а налагодження довготривалої співпраці з метою підвищення якості вищої освіти в Україні.

Читайте також: Зовнішня оцінка якості вищої освіти в Україні: що може бути змінено?

Окремі вищі навчальні заклади, які звикли йти протоптаним роками корупційним шляхом, прагнутимуть і надалі отримати позитивне для себе експертне рішення у звичний спосіб. Це становитиме велику загрозу для незалежних освітніх аудиторів, яким, окрім кредиту довіри суспільства, фактично немає чого втрачати. Тому з метою недопущення дискредитації всього інституту освітніх аудиторів через непрофесійні та неетичні дії певних осіб варто встановити досить суворі покарання для порушників стандартів діяльності незалежних освітніх аудиторів та професійної етики. До незалежних освітніх аудиторів можуть бути застосована дисциплінарна, майнова й інші види цивільно-правової відповідальності та навіть кримінальна відповідальність.

Розглянутий варіант розвитку інституту незалежних освітніх аудиторів не регламентується чинним законодавством, а тому для його реалізації потрібна, насамперед, політична воля та кардинальні нормативно-правові зміни у сфері забезпечення якості вищої освіти, аж до ухвалення Закону України “Про незалежний освітній аудит”. На цьому шляху потрібно враховувати як внутрішні, так і зовнішні ризики та загрози, а саме:

  • відсутність грантового фінансування на первинну підготовку хоча би десяти освітніх аудиторів, без чого неможливий подальший розвиток інституту аудиторів загалом;
  • зумисне гальмування законотворчого процесу МОН України та університетським лобі в парламенті, що ставитиме діяльність аудиторів у позаправове поле;
  • дискредитація інституту незалежних освітніх аудиторів, якщо його впровадженням будуть займатися недалекоглядні, непрофесійні та корисливі люди;
  • перетворення незалежних освітніх аудиторів на маріонетки великих ВНЗ, які за їх допомогою боротимуться з приватними та невеликими державними закладами.

Натомість, у разі успішної імплементації інституту незалежних освітніх аудиторів революційним шляхом вдасться позбутися монополії держави над процесами ліцензування й акредитації та запустити механізм професійного громадського контролю за цією сферою, що спонукатиме ВНЗ дбати про постійне підвищення якості вищої освіти, оскільки іншого способу (тіньового, корупційного) залишитися “в резерві” в них не буде. Реалізація цієї ідеї матиме позитивні наслідки не лише для вищої освіти, а й для розвитку економіки, громадянського суспільства та країни загалом, адже незалежний освітній аудит:

  • зробить прозорим і ефективним процес зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні;
  • знизить рівень корупції в освітній сфері;
  • покращить якість вищої освіти та її конкурентоспроможність на європейському ринку, що підвищить академічну та викладацьку мобільність;
  • наповнить ринок праці кваліфікованими фахівцями;
  • сприятиме розвитку усіх сфер економіки та формуванню людського капіталу країни.

Висновки

Отже, актуальність і потрібність запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів в системі вищої освіти України не викликає заперечень. Концептуальні, нормативно-правові та методологічні засади реформи забезпечення якості вищої освіти залежатимуть від осіб, які її здійснюватимуть, інтересу до неї зі сторони громадськості, академічної та студентської спільнот, кінцевих бенефіціарів освітніх послуг, підтримки вищого політичного керівництва держави та провідних вітчизняних навчальних закладів.

Основним завданням і еволюційного, і революційного шляху запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів має стати не створення соціального класу освітніх аудиторів і навіть не боротьба з корупцією, а стимулювання внутрішнього освітнього аудиту. Тобто запровадження та розвиток внутріуніверситетської системи забезпечення якості вищої освіти, яка перетворить українські вищі навчальні заклади на конкурентоспроможні центри глобального ринку науки, освіти й інновацій.

Джерела

  1. Ліпська В. Освітній аудит як складова процесу реформування вищої освіти України [Електронний ресурс] / Вікторія Ліпська. — Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/760.
  2. Опар Н. Особливості нормативно-правового забезпечення якості вищої освіти в Україні в умовах євроінтеграції [Електронний ресурс] / Опар Наталія Василівна // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. — 2015. — № 1. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2015_1_22.
  3. Панич О. Зовнішня оцінка якості вищої освіти в Україні: що може бути змінено? [Електронний ресурс] / Олена Панич // Портал громадських експертів “Освітня політика”. — 2015. — Режим доступу: http://education-ua.org/ua/articles/430-zovnishnya-otsinka-yakosti-vishchoji-osviti-v-ukrajini-shcho-mozhe-buti-zmineno.
  4. Про вищу освіту: Закон України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України; від 01.07.2014 р.; № 1556-VII. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
Автор щиро просить усіх, кого зацікавить ідея запровадження інституту незалежних освітніх аудиторів, долучатися до команди розробників концептуальних, методологічних і нормативно-правових засад його функціонування, аби спільно працювати на благо підвищення якості вищої освіти в Україні.

Представлена робота за результатами конкурсу наукових робіт у сфері вищої освіти для студентів і молодих вчених від сайту “Освітні тренди” здобула почесне друге місце. Автор також отримав право представляти дослідження на конференції “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”, яка відбудеться 26-28 травня 2016 року у місті Чернівці, у стінах провідного українського ВНЗ “Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича”.

Верстку і загальну редакцію статті здійснив Володимир САЦИК


Олег СЕРНЯК


Доцент кафедри міжнародної економіки, маркетингу та менеджменту
Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету
oleh_sernyak@ukr.net

Share