• Home »
  • Огляди »
  • Освітні тренди Краківського економічного університету: інтерв’ю з міжнародною студенткою Наталією Саврук
Освітні тренди Краківського економічного університету: інтерв’ю з міжнародною студенткою Наталією Саврук

Освітні тренди Краківського економічного університету: інтерв’ю з міжнародною студенткою Наталією Саврук

Міжнародна студентка, випускниця бакалаврату КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Наталія Саврук в інтерв’ю Освітнім трендам ділиться своїми враженнями щодо навчання на магістерській програмі Краківського економічного університету. Особлива увага приділяється мотивації навчання у Польщі, порівнянню практики викладання у Кракові та Києві, можливостям досягнення успіху в навчанні за кордоном та перспективам майбутнього кар’єрного зросту.

Саврук Наталія Львівна народилась у місті Сокаль Львівської області, отримала ступінь бакалавра з економічної теорії у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Здобуває ступінь магістра у Краківському економічному університеті на факультеті міжнародних економічних відносин.

Наталія, скажіть будь ласка чому Ви вирішили навчатися саме у Польщі і якою була Ваша мотивація щодо вступу до Краківського економічного університету? В чому унікальність обраного Вами вишу?

Моє рішення щодо вступу до магістратури Краківського економічного університету (КЕУ), ясна річ, не було спонтанним, хоча й водночас його не можна назвати чітко обґрунтованим. Хочу підкреслити – мені раніше жодного разу не випадало відвідувати Польщу, тому не буду обманювати, що моя мотивація все-таки мала більш-менш тверде підґрунтя. Тут часто полюбляють згадувати як ще під кінець розпаду СРСР ходив смішок: “Куриця – не птиця, Польща – не заграниця”. І як зараз пригадується, на здивоване запитання одногрупників: “А навіщо”? – щиро кажучи, губилася у відповідях, навіть доводилось маскуватися за такими собі кліше, як “Європейський диплом”, “Європа”, “Європейська система освіти”, “Європейські цінності” …  Ні-ні, нічого поганого в них немає, просто річ зовсім не в тому.

Польща – це країна, яка так близька географічно і ментально, а я лише поверхнево підозрювала наскільки далекою від України вона є цивілізаційно. На щастя, мої підозри у цьому руслі цілком виправдались і я отримала реальну можливість відчути на собі цивілізаційні виміри такої європейськості, зокрема її освітню складову. У цьому, напевно, й полягала моя дійсна мотивація вступу до польського університету на магістерську програму.

Краківський економічний університет є сучасним державним вищим навчальним закладом, найбільшим економічним ВНЗ Польщі, заснованим в далекому 1925 році. Університет представляє собою потужний і перспективний освітньо-науковий центр, що нараховує в своєму складі 4 факультети і в якому навчається понад 21 тис студентів. Кампуси і студентське містечко КЕУ розташовані в центральній, історичній частині Кракова, практично в самому серці міста, в старовинному центрі освіти і науки, колисці польської народної культури. Така специфіка географічної локалізації закладу лише надихає студентство на досягнення професійного успіху. Популярність університету постійно зростає серед польських та іноземних студентів, оскільки заклад є добре знаним у світі і має гарну славу як ВНЗ, що надає освіту високої якості та продукує багато наукових досліджень у сфері економіки. Також КЕУ славиться високорозвиненою мережею організацій студентського самоврядування.

Можливо, й трохи ілюзорна мотивація …  Можна подумати ніби я приїхала до Польщі за програмою культурного обміну, а не брати участь в системі вищої освіти і здобувати ступінь магістра з економіки. Дозвольте прояснити ситуацію … Якось знаходячись біля стенду з промоцією міжнародних партнерів мого рідного КНЕУ, зауважила на інформацію про Краківський економічний університет як найбільший польський державний економічний університет. І ось в перерві між заняттями про національні моделі економічних систем, трансформаційні економіки чи іншими з курсу економічної теорії я подумала – “це було б круто” (не судіть суворо).

І напевно ж не помилилась! Адже Краківський економічний університет – це сучасний освітній заклад, історія якого сягає 1925 року, а в стінах якого здобувають освіту студенти з більше ніж сорока країн світу. На одному з його головних корпусів викарбуваний напис латиною – “Rerum cognoscere caussas et valorem” – вивчати принципи і цінності речей. Це надихає, скажу я вам відверто.

Чим відрізняється навчання в польському університеті від такого в українському? Що спільного та відмінного, виходячи з особистого досвіду університетського навчання (організації лекцій, семінарів) у Польщі та Україні, Ви б особливо відмітили?

Ще донедавна на це запитання можна було спокійно відповідати – “відрізняється практично усім”! Але з прийняттям в Україні нового Закону про вищу освіту його ефективна практична реалізація має всі шанси максимально наблизити нас до тої системи, що склалася у Польщі, яка є зрозумілою для усієї Європи. Навчання в польському виші відрізняється від такого в українському самою своєю ідеєю, філософією. Спробую деталізувати і пояснити … Навчання в українській вищій школі – це твій прямий обов’язок, часом це тягар, особливо коли ти усвідомлюєш певний примус, нагляд, контроль, усю ту систему, яка побудована аби ти не забував про свої рутинні завдання, наприклад, сидіти на лекції якою б нудною чи неактуальною вона б тобі не здавалась.

Навчання ж у польському університеті – це радше твоє право і ти маєш свободу розпоряджатись ним в найкращий спосіб. Система теж існує, тільки вона більше схожа на деяку горизонтальну структуру. Що я маю на увазі? Припустимо студент, назвемо його умовно Пьотрек, не відвідав жодної лекції, бо брав участь у черговій освітній програмі і перебував у Норвегії. Він цілком можливо не складе іспит у першому терміні, якщо не встигне підготуватися. Якщо ж йому не поталанить засвоїти програму і впродовж другого терміну, то він складе цей предмет в наступному семестрі і аж тоді отримає свою позитивну оцінку. Система горизонтальна у тому контексті, що вона не існує, щоб покарати Пьотрека за відсутність на заняттях, а дати можливість цьому пану успішно взаємодіяти в ній, реалізувати свої ментальні та інтелектуальні здібності не з примусу, насадженого згори, а керуючись власною мотивацією і поточними можливостями й перспективами.

Свобода, гнучкість, мобільність, відкритість – приблизно такі слова формували мої перші враження від навчання у польському університеті. Важко зрозуміти, що з цим всім попервах робити, почуваєш себе ніби “рабом”, який знову хоче повернутися до свого власника. Але повертатись нікуди і процес внутрішніх змін зрештою ініціюється. Особливість організації навчального процесу тут така, що зазвичай лекцій (так званих викладів) в рази більше, ніж практичних занять. При цьому ніяких “лекційних диктантів” не існує в принципі, у ході лекцій записуй що вважаєш і як вважаєш за потрібне.

Цікаво, що практичні заняття за своїм змістом не є логічним продовженням лекцій – це ніби окремий блок, мета якого приділити особливу увагу окремим предметам з точки зору їх виявів в практичній діяльності. Такого роду практики (зазвичай вони чергуються через тиждень) не організовують аби студент набрав бали чи допуски, вони задумані так, щоб кожен зрозумів, що до чого. На одній і ті й ж деталі викладач буде зупинятись рівно стільки, скільки необхідно аудиторії. Немає гонитви за балами на шкоду загальній обізнаності та розумінню. Балів просто не існує! Ти можеш отримати плюс, але це швидше якісна, а не кількісна відзнака. Ти повинен сам зрозуміти в чому полягає сутність того, чим ти займаєшся на практикумі і довести свої знання наприкінці семестру, виконуючи так званий колоквіум (щось на кшталт підсумкової контрольної роботи).

Наголошу також, що така звична річ для українського студента, як списати, є навіть чимось неприродним тут, здебільшого ніхто про таке й не міркує. Це соромно й абсолютно непотрібно. Так само як піднімати руку на заняттях … Чи просити за оцінку …

Наталко, опишіть будь ласка Ваш звичний щоденний навчальний графік. Скільки часу забирає навчання і чи є можливості для дозвілля?

Навчальний графік винятково зручний. Він передбачає в середньому дві лекції щодня, а також два-три практичних заняття на тиждень. Окрім суботи, серед тижня завжди знайдеться день, відведений для занять в бібліотеці. П’ятниця – день зі спрощеним навчальним графіком, який передбачає лише зазвичай ранкову лекцію. Все виглядає так, ніби навчання організоване з метою стимулювати молодь вести активний спосіб життя, а не плентатися постійно від аудиторїї до аудиторії у пошуках безкінечних занять. Оголошення, рекламні стенди, щоденні промоакції – все це присвячено студентським програмам, організаціям, молодіжним заходам. Спортивний павільйон, студентські паби, оснащена читальна зала – центри комунікації. Таке собі навчання через активну діяльність і спілкування.

Скільки вартує навчання в університеті? Чи є можливості українським студентам отримати стипендію на навчання? Чи забезпечує університет проживання іноземних студентів у гуртожитку?

Вища освіта в Польщі є безкоштовною. Але існує важлива деталь … – не для іноземців. Статус іноземця успішно оминають українці, які відчайдушно і таки віднайшли у себе в родоводі польське коріння та отримали в ході спеціальної процедури так звану карту поляка. 2400 євро в рік їх не стосуються. Існує правда ще одна щілинка – попросити університет про зменшення оплати – і не через погляд бідолашного кошеняти, якому прищемило лапку, а за допомогою певного пакету документальних довідок про доходи батьків. Зі стипендією схожа формула успіху – низькі доходи батьків … Українці використовують ці можливості сповна, часто отримуючи навіть максимальні стипендії. Гуртожитки для іноземців – справа самих іноземців і коштує таке благо 350-400 PLN за місяць. Але така ціна, висловлюючись коротко – цілком виправдана, порівнюючи з якістю житла.

Якими мовами ведеться навчальний процес? Чи виникають мовні труднощі у ході навчання?

Польщу полюбляють іноземні студенти, бо тут вже давно відкривають хороші факультети з англійською мовою викладання. Щодо мене, то я відвідую лекції польською мовою, хоча іноді забігаю на англомовні для різноманіття. Пригадується як після першої лекції, коли почувалася ніби опущена в чужий акваріум риба, попрямувала просто у читальню вчити економіку з нуля. І зовсім не тому, що я її призабула за літо! Мультиплікатор, гранична схильність до споживання, інвестиції, естимація, мультиколінеарність – ви розумієте про що я … Труднощі будуть і нікуди не подінуться. Ти просто звикаєш до якогось ступеня лінгвістичного дискомфорту і він з часом трансформується у досить звичний режим роботи мозку.

Опишіть будь ласка найбільш інноваційного викладача на Вашому курсі? Що саме вирізняє його з-поміж інших колег?

Складно підігнати цих людей під критерій інноваційності. Одна викладачка підсміхувалась з нас – нібито студенти ніколи не оцінять її виклад високо, бо в неї немає із собою кольорових картинок чи то презентацій. Всі щиро сміялись і не могли відірвати від неї очей, з першої хвилини і до останньої, а вона просто виходила з-за свого столу ніби на сцену театру і вже ніхто до кінця лекції від неї не відривав очей. Або викладач з економетрії, який завжди щось перекручує в поясненнях до формул і попереджає про це присутніх. Всі разом сміємось і допомагаємо йому закрутити такий матеріал якнайкумедніше.

Варто згадати також викладача фінансів, який розказує нам завжди про свіженькі приклади з фінансових ринків найсучасніших видів цінних паперів і як підприємства управляють своїми активами за умов існуючих валютних ризиків, – ефектно презентує як все це працює. Взагалі, кожен викладач має свої доробки, які він завантажує у свій кабінет на Інтернет-платформі, передусім для тих, хто був відсутній або просто хоче переглянути матеріал іще раз. Віртуальний університет – можливо, одна з найбільш інноваційних речей у навчанні поряд з вільним, трохи далеким від академічних уявлень українських студентів, способом викладання. Цікаво зауважити – коли на лекції присутні мало осіб, кожен викладач сприймає це так, що його клас погано оцінили і було б добре в нньому щось змінити.

Чи плануєте Ви по завершенні навчання повернутись на Батьківщину? Якщо ні, то які перспективи Вашого працевлаштування у Польщі чи інших країнах ЄС?

План повернутись на Батьківщину … – це напевно найчіткіший план у моєму житті. Жодних нарікань на Польщу. Але існує різниця у споживанні чужої культури і відтворюванні своєї культури і та різниця впливає на якість життя. Тільки перед тим, як приїздити додому, постараюсь пройти стажування у міжнародній компанії, захоплю із собою якісь цікаві практики, досвід роботи в бізнесовому чи адміністративному інституті ЄС.

Що Ви порадили б українським студентам, які виявлять бажання навчатися у Краківському економічному університеті? Як ефективно можна підготуватись до вступу?

Є декілька порад, з яких легко б вийшла ціла брошура. Але якщо стисло, то треба покластись на власні сили, відкинути заманливі пропозиції освітніх агентів і просто приїхати сюди. Поспілкуватися зі студентами з України, перелистати польські підручники, прийняти зрештою остаточне рішення. Самостійно вчити польську мову, залучаючи при цьому різного роду статті (наприклад класні на Project Syndicate pl), новини. Також для вступу до польського закладу необхідно буде перекласти свої документи на польську мову. Відправити їх поштою чи спрямувати до відділу рекрутації самостійно. Одразу дізнатись про деталі свого побуту та резервацію місця в гуртожитку у відділі справ побуту для іноземців. Це також можна робити і в режимі електронної переписки. Є певний алгоритм звісно, і я рада була б допомогти. Але найважливіша річ – це чітко усвідомити – чому ти сюди приїздиш, які в тебе особисті плани, яким ти хочеш бачити результат проведеного тут часу. Питання легкі, вони не стосуються технічних деталей. Але найчастіше стають персональним путівником у вступі до вищої школи у Польщі. Запитуйте себе, відповідайте, вчіться і будуйте своє життя, не обмежуючи себе на цьому шляху.

Наталко, щира Вам подяка за надану корисну та цікаву інформацію. Зичимо Вам цілковитих успіхів і наснаги на майбутні звершення! До нових зустрічей.

 

Спілкувався з Наталією Саврук та підготував інтерв’юВолодимир Сацик

Share