• Home »
  • Наукові статті »
  • “Час плинний, а корупція в Україні вічна”, або про виявлення корупції на ІІ етапі Всеукраїнських студентських олімпіад
“Час плинний, а корупція в Україні вічна”, або про виявлення корупції на ІІ етапі Всеукраїнських студентських олімпіад

“Час плинний, а корупція в Україні вічна”, або про виявлення корупції на ІІ етапі Всеукраїнських студентських олімпіад

‹ Олег КОРОП ›

У представленій роботі запропоновано відносно простий та дієвий метод, який можна використовувати для виявлення фактів корупції у ході проведення студентських олімпіад, конкурсів творчих робіт тощо. Автор розвиває цікаву та корисну методику, яким чином, використовуючи результати експрес-аудиту і відповідні статистичні дані, за мінімуму витрат і зусиль, виявити ознаки корупціогенності на II етапі Всеукраїнських студентських олімпіад. Робота отримала перше місце за результатами конкурсу наукових робіт для студентів і молодих вчених від сайту “Освітні тренди” в 2016 році.

Останні 20 років українці все більше і голосніше говорять про корупцію. Говорять усі – від торговців на ринку до представників так званого класу білих комірців. Дивлячись на це,  небезпідставно в уяві складається деякий асоціативний ряд, що “час плинний, а корупція в Україні вічна”. Розмови про необхідність подолання корупції вже настільки усталені, що чи не кожна ініціатива по боротьбі з нею вже сприймається як чергове створення “відділу по боротьбі з корупцією” в “департаменті боротьби з корупцією”. Проблеми з ефективністю антикорупційної діяльності, а також відсутність належних академічних досліджень у цій сфері, які могли б запропонувати реальні та дієві інструменти протидії цьому ганебному явищу, великою мірою й обумовили необхідність проведення пропонованого дослідження.

Виявлення корупції на ІІ етапі Всеукраїнських студентських олімпіад

Під час підведення поточних чи річних підсумків на факультетах чи кафедрах українських університетів одним із пунктів є досягнення студентів. Вони включають в себе перемоги та участь в різноманітних конкурсах та олімпіадах. Очевидно, що кожний ВНЗ має цілком природні стимули нарощувати результативність участі в такого роду змаганнях. Однак методи, якими це досягається, часто є неправомірними, по факту їх можна класифікувати як корупцію.

Виявлення фактів корупції потребує відповідного знання, як саме працює ця система і де з’являється можливість для її виникнення. У випадку з олімпіадами у спрощеному вигляді така система виглядає таким чином:

  • Студенти, що є учасниками олімпіади (у випадку саме студентської) зазвичай набагато слабше мотивовані, ніж учасники, наприклад, шкільних змагань. Це спричинено тим, що шкільні олімпіади дають багато привілеїв (додаткові бали до ЗНО, автоматичне зарахування ДПА, грошові премії, стипендії тощо), в той час як перемога на студентській олімпіаді, крім запису до особистого резюме, самому студенту практично нічого не дає.
  • Викладачі-керівники інформують студентів про олімпіаду, мотивують та допомагають підготуватися до неї. Їхня мотивація полягає в тому, щоб студенти перемогли у такому змаганні, оскільки це дає змогу показати “хорошу роботу” в річному звіті та/або отримати премію.
  • Викладачі зі складу журі перевіряють роботи учасників олімпіади та виносять рішення про присудження місць.
  • Викладачі-автори завдань готують завдання для олімпіади.

Отже, з наведеного переліку бачимо, що найбільша мотивація здобути перемогу в олімпіаді є саме у викладачів-керівників, що звітують про результати участі студентів в тих чи інших конкурсах. З іншого боку, помітним є той факт, що функції керівників, членів журі та авторів завдань виконуються також викладачами ВНЗ. І доволі часто всі три функції (керівника, члена журі, автора завдань) виконуються однією і тією самою людиною. З погляду корупції – це ідеальна можливість для зловживань, аби поліпшити загальні результати змагань на користь студентів з афілійованих університетів.

Як відбувається корупція та як її виявити

Корупція у ході студентських олімпіад може бути або на рівні створення завдань, коли викладачі-автори завдань так би мовити “зливають” матеріали студентам, в результаті чого останні мають всі шанси написати їх на максимальну кількість балів. Або на етапі перевірки робіт, коли журі чи окремі представники з його складу занадто “лояльно” перевіряють роботи окремих учасників.

Зазвичай процес виявлення корупції є затратним і складним. Можливо, це є одна із причин, чому держава повільно рухається в напрямку боротьби з корупцією. Однак інколи можна знаходити прості та ефективні рішення, одне з яких і пропонується у представленому дослідженні.

З вищеописаного можна стверджувати, що корупція буде спостерігатися, коли за результатами олімпіади буде виявлена залежність між перемогою в олімпіаді та наявністю викладачів серед членів журі та/або авторів завдань. При чому говорити про корупцію можна тим гучніше, чим більше це явище спостерігається за результатами олімпіади. Для цього нами було використано інструментарій економетричного аналізу. Необхідність його використання обумовлюється тим, що він дає можливість робити висновки з певною мірою точності. Це необхідно для того, щоб уникати необґрунтованих тверджень, на зразок “олімпіада корумпована, якщо один із переможців має лояльного викладача в складі журі”.

Дослідницька гіпотеза, специфікація моделі, дані

Ключова гіпотеза дослідження полягає в тому, що ми припускаємо, що якщо олімпіада корумпована, то результат учасника олімпіади має залежати від наявності свого викладача в складі журі. Якщо ця змінна виявляється із 95%-ю ймовірністю значущою, то ми можемо стверджувати, що наявність викладача в журі з 95%-ю ймовірністю впливає на результат участі студента.

Для доведення висунутої гіпотези пропонується економетрична модель, яка покликана встановити статистичний зв’язок, як наявність викладача в членах журі впливає на результат в олімпіаді. Крім цього, була додана змінна, яка показує загальний рівень якості навчання в університеті, до якого афілійований учасник.

В моделі будуть використані такі змінні:

mistste – залежна змінна моделі, котра показує результат учасника в змаганні. З метою приведення до порівняльної шкали, 1-ше місце на олімпіаді рівнозначне результату “3” в моделі, 2-ге місце – “2”, 3-тє та інші місця – “1” і “0” відповідно;

numb_vyklad_zhuri – незалежна змінна моделі, що показує кількість викладачів з університету, які входять у склад журі;

rating_univer – незалежна змінна моделі, що показує рейтинг університету за параметром “якість навчання” із рейтингу ВНЗ “ТОП-200 Україна”-2015.

На загал, модель можна записати таким чином:

mistste = β0 + β1 × numb_vyklad_zhuri + β2 × rating_univer + ε,

де β0, β1, β2 – параметри моделі.

В Київському національному торговельно-економічному університеті з 8 по 10 квітня 2015 року відбувалась олімпіада зі спеціальності “Товарознавство та комерційна діяльність”. На сайті цього університету представлені результати проведення змагання, зокрема перелік журі та список переможців й учасників.  Всього в олімпіаді прийняло участь 54 студенти, а до членів журі увійшло 18 осіб. Крім цих даних, для оцінки рівня навчання в університеті була додана змінна із рейтингу ВНЗ “ТОП-200 Україна”-2015, а саме індекс навчання (оцінка якості навчання).

Оцінка економетричної моделі

Економетричну модель (багатовимірну статистичну регресію) було оцінено за допомогою методу найменших квадратів. В результаті було отримано такі результати (таблиця 1).

Таблиця 1. Результати оцінки моделі

Рис.1

Змінна numb_vyklad_zhuri, за результатами апроксимації, виявляється значущою з ймовірністю 97,2%. При цьому включення одного викладача до членів журі збільшує шанси кожного з учасників (які з того самого ВНЗ, що й викладач, який увійшов у журі) в середньому на 18,59%. За умови, що зазвичай таких учасників від університету 2-4, то наявність лояльного викладача в членах журі практично “гарантує хороший результат учасників”.

З іншого боку, змінна rating_univer виявляється незначущою. Тобто рейтинг університету в розрізі “якості навчання” не впливає на загальний результат олімпіади.

Можна стверджувати, що за результатами проведення олімпіади в Київському національному торговельно-економічному університеті зі спеціальності “Товарознавство та комерційна діяльність”, результат кожного конкретного учасника на 23,46% (скориговане значення коефіцієнта детермінації R2) пояснюється відібраними до моделі факторами, а саме кількістю викладачів в членах журі.

За результатами F-тесту можна відхилити нульову гіпотезу про те, що обрані нами фактори незначущі.

Дискусія та висновки

Перед тим, як зробити належні висновки, хотілося б передусім відповісти на потенційні питання та зауваження.

  • По-перше, описана модель та використані методи дослідження не є джерелом отримання істини. Результати моделі – це лише твердження із певним рівнем ймовірності (лакмусовий папірець). Наприклад, з ймовірністю в 97,2% наявність лояльного викладача серед журі на олімпіаді є вагомим фактором, що впливає на результат учасника.
  • По-друге, оскільки це не джерело істини, то обвинувачувати проаналізовану олімпіаду в корупції за результатами моделі не можна. Результати моделі засвідчують радше те, що Міністерству освіти і науки України, правоохоронним органам необхідно звернути на це увагу і провести детальніше дослідження.
  • По-третє, хотілося б одразу відповісти на зауваження наступного характеру: “використання і трактування такої змінної, як наявність викладача серед журі, за умови її впливу на результат учасника – не завжди корупція. Часто ці викладачі просто змушують більше своїх студентів готуватися до олімпіади, через що вони і демонструють кращі результати”. Погоджуючись наперед, що таке дійсно трапляється, однак, є скоріше винятком, аніж правилом, а тому, маючи вибірку в 54 учасники, цей ефект може повністю нівелюватися.

Виявлення корупції є надзвичайно важливим. Проте дуже часто така діяльність є вельми затратною справою. Саме тому використання економетричних моделей для пошуку статистично значущих зв’язків, котрі б давали швидкий, недорогий та якісний результат – досить ефективний підхід, який можна використовувати і на перспективу.

На прикладі аналізу олімпіади в Київському національному торговельно-економічному університеті зі спеціальності “Товарознавство та комерційна діяльність” за допомогою запропонованої моделі можна рекомендувати Міністерству освіти та науки України звернути увагу на результати олімпіади та провести внутрішнє розслідування на предмет виявлення фактів корупції, які з високою ймовірністю могли мати місце. З іншого боку, необхідно спростити доступ до інформації про результати проведення олімпіад різних рівнів, адже знайти такі дані у вільному доступі – доволі складно.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що дослідження явища корупції через використання методів економетричного аналізу є надзвичайно перспективним підходом. Крім запропонованої автором моделі, можна також спробувати використати інші підходи, зокрема ordered logit / probit-моделі. Таким чином, використання простого та доступного інструментарію надасть змогу виявляти корупцію та полегшить боротьбу з цим ганебним явищем в системі вищої освіти України.

Представлена робота за результатами конкурсу наукових робіт у сфері вищої освіти для студентів і молодих вчених від сайту “Освітні тренди” здобула перше місце, а її автор отримав спеціальну грошову винагороду – 3 тис. грн. Автор також отримав право представляти дослідження на конференції “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”, яка відбудеться 26-28 травня 2016 року у місті Чернівці, у стінах провідного українського ВНЗ “Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича”.

Верстку і загальну редакцію статті здійснив Володимир САЦИК


Олег КОРОП

Студент
Національний університет “Києво-Могилянська академія”

Share