• Home »
  • Новини »
  • Відбулась II міжнародна конференція “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”
Відбулась II міжнародна конференція “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”

Відбулась II міжнародна конференція “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”

З ініціативи Спілки дослідників вищої освіти України і за партнерської підтримки сайту Освітні тренди відбулась II міжнародна конференція “Креативна деструкція”: інноваційні практики в академічних дослідженнях та викладанні”. Метою конференції було обговорення вченими та експертами успішних інноваційних та інституційних практик, успіхів і викликів у впровадженні нововведень на мезо- і мікрорівні.

Конференція відбувалась 26-28 травня 2016 року у місті Чернівці, у стінах провідного українського вищого навчального закладу Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Участь у заході прийняли понад 50 учасників із багатьох куточків України. До подій долучилися як досвідчені вітчизняні й зарубіжні дослідники вищої освіти, так і молоді науковці, студенти, а також запрошені освітні експерти й представники влади.

Конференцію відкрили представники організаційного комітету заходу та запрошені гості:

  • Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти і науки України
  • Степан Мельничук, ректор, професор, доктор фізико-математичних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Петро Фочук, доктор хімічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Юрій Халавка, кандидат хімічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, засновник спеціалізованої дослідницької мережі “Ukrainian Scientists Worldwide” /Українські науковці у світі/
  • Анатолій Олексієнко, PhD, професор, Університет Гонконгу
  • Сергій Курбатов, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
  • Володимир Сацик, кандидат економічних наук, доцент кафедри політичної економії, КНЕУ імені Вадима Гетьмана, засновник сайту “Освітні тренди”

Серед тематичних напрямів конференції, які були проведені у форматі паралельно діючих дослідницьких панелей, основними стали такі:

  • Академічні дослідження
  • Інституційні трансформації у вищій школі
  • Інноваційні методології та практики викладання
  • Інтернаціоналізація вищої освіти

Абстракти, постери, презентації досліджень доступні за посиланням

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ (PDF)

У ході конференції також було організовано дві експертних панелі, присвячені висвітленню питань, які стосуються сучасного стану і перспектив реформування вищої освіти за тими чи іншими актуальними напрямами. Ключовими спікерами першої експертної панелі стали Михайло Винницький, PhD, заступник директора Докторської школи Національного університету “Києво-Могилянська академія”, співкерівник PhD-програми “Суспільні трансформації”; Євген Ніколаєв, кандидат економічних наук, доцент кафедри політичної економії, КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Експерти присвятили свої доповіді перспективам створення в Україні сучасної системи підготовки та захисту дисертацій.

Михайло Винницький. Реформа аспірантури Особливості впровадження програм підготовки фахівців із ступенем доктора філософії (Ph.D.) / Презентація (PDF)

Євген Ніколаєв. Як Україні створити сучасну систему підготовки та захисту дисертацій / Презентація (PDF)

Ключовими спікерами другої експертної панелі стали Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (доповідь-презентація на тему “Освіта в концепції суспільної динаміки Шумпетера”); Анатолій Олексієнко, PhD, професор, Університет Гонконгу (доповідь-презентація на тему “Філософія підприємництва в управлінській практиці західного університету: Шумпетер, Кларк, і Ленг”); Тарас Фініков, кандидат історичних наук, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики (доповідь-презентація на тему “Презентація колективної монографії “Інноваційний університет і лідерство: проект і мікропроекти”).

Анатолій Олексієнко. Філософія підприємництва в управлінській практиці західного університету: Шумпетер, Кларк, і Ленг / Презентація (PDF) англ. мовою

Цікавим видався “філософський десант” конференції. Ольга Гомілко (доктор філософії, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України) представила доповідь “Виробництво присутності як освітня стратегія”. Відштовхуючись від книги Г. Гумбрехта “Виробництво присутності” (2006), доповідачка презентувала ідею реабілітації ефектів тілесної присутності як інтелектуальної практики розвитку гуманітарного знання та освіти. Прикладом такої стратегії є Гібридна педагогіка (Hybrid Pedagogy). Особливу увагу дослідниця приділила переосмисленню ключових освітніх понять – кампус, студент, викладач, знання, аудиторна робота, самостійна робота, а також наголосила на актуальності введення “антропомістських” за змістом курсів (Онтологія тілесності, Філософія музики, Animal Philosophy).

Сергій Курбатов (доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, афілійований науковий співробітник Центру російських та євразійських досліджень Університету Уппсала, Швеція) презентував доповідь “Від ідеї до місії: метаморфози розуміння дискурсу сучасного університету”. Апелюючи до праці Біла Рідінгса “Університет в руїнах” (1997) доповідач зосередився на розмежуванні понять ідея і місія університету. На думку дослідника, сучасний університет як соціальна інституція переживає драматичні трансформації, сутність яких на теоретичному рівні втілена в переході від “ідеї”, як закритого та дедуктивного конструкту, до “місії” як конструкту відкритого та індуктивного.

Сергій Терепищий (кандидат філософських наук, доцент, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова) презентував новий для філософії освіти концепт освітнього ландшафту. Відштовхуючись від понять “туманний” та “добре впорядкований ландшафт” у книзі Джона Дьюї “Демократія і освіта”, дослідник зробив основний акцент на аналітиці людського досвіду, що описується місцем перебування індивіда або культури. Освітній ландшафт, на думку доповідача, має ознаки, які відрізнять його від інших способів репрезентації освітньої реальності (освітньої системи, освітнього простору тощо). Такими ознаками є пластичність, динамічність, просторовість, контекстуальність, ситуативніть, антропологічність та інші.

Ольга Гомілко. Виробництво присутності як освітня стратегія / Презентація (PDF)

Сергій Курбатов. Від ідеї до місії: метаморфози розуміння дискурсу сучасного університету / Презентація (PDF)

Сергій Терепищий. Джон Дьюї: від “туманного” до “добре впорядкованого” освітнього ландшафту / Презентація (PDF)

В рамках конференції було організовано два круглих столи, у ході яких було обговорено питання фінансового забезпечення університетів в Україні і роль креативного університету в місцевому та регіональному розвитку. Спікерами першого круглого столу на тему “Фінансування ВНЗ та бюджетні інновації: роль викладачів, адміністраторів, спонсорів” стали Інна Совсун, перший заступник Міністра освіти і науки України; Олена Панич, експерт Реанімаційного пакету реформ (група “Освіта”), кандидат історичних наук, доцент; Володимир Бахрушин, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри системного аналізу та обчислювальної математики Запорізького національного технічного університету. Модератором заходу виступив засновник сайту “Освітні тренди” Володимир Сацик (кандидат економічних наук, доцент кафедри політичної економії КНЕУ імені Вадима Гетьмана). До активних дискусій долучилися учасники та гості конференції, запрошені експерти, молоді вчені, студентство.

У своєму виступі Інна Совсун відмітила, що нова модель фінансування вищої освіти складатиметься з таких чотирьох елементів – базового (блочного) фінансування ВНЗ, соціального фонду, фонду розвитку (фонд капітальних видатків), фонду державної цільової підтримки. При цьому, за версією МОН, університети матимуть можливість в рамках фонду блочного фінансування зберегти фінансування своєї діяльності в поточному році на рівні 80% від такого в минулому. Решту коштів університети будуть отримувати залежно від поточних результатів своєї діяльності (так звана модель performance-based funding), таких як загальна чисельність студентів, їхнє працевлаштування після завершення навчання у виші, результати і якість науково-дослідницької діяльності закладу, обсяг залучених недержавних грантів, показники міжнародної співпраці тощо.

Інна Совсун. Нова модель фінансування університетів / Презентація (PDF)

Під час круглого столу експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Олена Панич проаналізувала проект реформи фінансування вищої освіти, запропонований народним депутатом Олександром Співаковським. На сьогодні цей проект обговорюється в Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України. В основі проекту лежить ідея надання кредитів на навчання студентам під державні гарантії. Згідно з проектом, передбачається створити три фонди для покриття витрат на навчання студентів: перший – для здійснення державою повної компенсації витрат, другий – для надання кредитів на навчання з погашенням за рахунок держави відсотків за цими кредитами, і третій – для надання кредитів студентам на оплату вартості навчання з погашенням відсотків за власний рахунок.

Доступ здобувачів освіти до можливості фінансування за одним із фондів має визначатися під час вступу на підставі результатів ЗНО, а згодом коригуватися в залежності від результатів успішності в навчанні. В доповіді експерта було зазначено, що запропонована реформа фінансування може дати позитивні результати за умов продуманого та ефективного адміністрування фондів (що слід передбачити під час розробки відповідного законопроекту), а також збільшення фінансової автономії вищих навчальних закладів.

Підсумовуючи представлення альтернативних моделей фінансування вищої освіти в Україні, відомий український освітній експерт Володимир Бахрушин акцентував на тому, що жодна з них не є ідеальною та потребує свого наступного допрацювання, аби краще відповідати сучасним потребам освітян і науковців та перспективам розвитку вітчизняної вищої школи. Експерт також додав, що на загал зміна моделі фінансування є радше необхідним, але ще недостатнім, кроком на шляху реформування університетської освіти.

Експерт зазначив, що пропонований МОН проект змін системи фінансування вищої освіти значною мірою враховує результати кількарічних обговорень цих проблем. Адже існуюче державне замовлення вже давно перетворилося на фікцію і не є ефективним державним регулятором. Суттєво викривленими є функції академічних та соціальних стипендій. Ідея поділу бюджетного фінансування на декілька блоків виглядає привабливо. Однак експерт застерігає, що варто було б передбачити збереження (у значно меншому, ніж сьогодні, обсязі) державного та регіонального замовлення, зокрема, на підготовку вчителів, лікарів, фахівців з атомної енергетики і деяких інших. Також необхідно передбачити можливість фінансування вищих навчальних закладів в рамках державних і регіональних цільових програм.

Дивіться також – Володимир Бахрушин. Академічна автономія і трансформація української освіти / Презентація (PDF)

Наприклад, для Чернівецького та деяких інших університетів важливою була б підтримка в рамках програм охорони культурної спадщини. Розподіл основної частини фінансування за визначеною формулою виглядає привабливо. Але перш ніж реалізовувати такий підхід на практиці, треба зрозуміти, що саме показуватиме кінцевий результат, який ми отримуємо. Передбачається, що це певна характеристика якості чи результатів діяльності ВНЗ. Але яка саме? Це потребує уточнення, оскільки поняття якості є нечітким і залежно від мети оцінювання в нього вкладають різний зміст. Крім того, результати розрахунків за подібними формулами суттєво залежать від складників, що відображають окремі результати діяльності, їх вагових коефіцієнтів, точності і надійності вихідних даних тощо.

Оцінюючи альтернативну модель, Володимир Бахрушин зазначив, що привабливими рисами проекту Олександра Співаковського є те, що він частково враховує і недержавне фінансування, а також передбачає фінансування здобувачів освіти на основі оцінювання результатів їх навчання з використанням так званої доданої освітньої вартості. Але на практиці досить важко розробити інструменти оцінювання, які б надавали змогу коректно порівнювати результати студентів різних університетів в межах спеціальності чи студентів різних спеціальностей одного університету. Тут ще є багато роботи, перш ніж можна буде імплементувати такі вимірювання в норми законодавства.

Експерт також додав, що залучення позабюджетних коштів до освіти сьогодні є дуже актуальним. І тут ми маємо ще одну проблему на межі двох законопроектів. Поява позабюджетних коштів призведе до зміщення оптимального розподілу бюджетного фінансування. І це теж треба враховувати при конструюванні відповідної формули. Неприйнятною, на думку експерта, є ідея другого законопроекту про створення додаткового центрального органу виконавчої влади, який має розподіляти бюджетне фінансування. В Україні останнім часом з’являються подібні структури в окремих сферах, але вони не є органами виконавчої влади, виконують обмежені функції і формуються на зовсім інших засадах.

Відео телеканалу “Чернівецький Промінь”

Спікерами другого круглого столу на тему “Роль креативного університету в місцевому та регіональному розвитку” стали відомий художник Тарас ПолатайкоСергій Курбатовдоктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, афілійований науковий співробітник Центру російських та євразійських досліджень Університету Уппсала, Швеція; Тарас Фініков, кандидат історичних наук, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики; Юрій Халавка, кандидат хімічних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, засновник спеціалізованої дослідницької мережі Ukrainian Scientists Worldwide. Учасники обговорили переспективи розгортання та всебічної реалізації соціальної місії сучасного університету, зокрема його місце в регіональному соціально-економічному розвитку, культурному житті місцевої громади, умови реалізації креативного потенціалу університету.

У ході конференції засновник Спілки дослідників вищої освіти України (CHER-Ukraine) Анатолій Олексієнко виступив в ефірі місцевого радіостанції “Буковина” у форматі інтерв’ю-дискусії (прослухати запис). Дослідник розповів, яких суттєвих змін в останні десятиліття в цілому світі зазнає вища школа, оцінив загальний прогрес України на шляху реформування вищої освіти, запропонував слушні рекомендації, яким чином можна забезпечити “креативну деструкцію” в українських університетах.

На завершення конференції учасники обговорили перспективи подальшого розвитку Спілки дослідників вищої освіти України, а також погодили рішення оргкомітету провести III Міжнародну конференцію CHER-Ukraine в 2017 році у місті Львові, у стінах сучасного інноваційного та динамічного ВНЗ Український Католицький Університет. Таке рішення відповідає філософії Спілки щодо єднання всієї української громади, усіх українських регіонів у справі якісного реформування національної системи вищої освіти зусиллями кожного українця.

Дивіться повну колекцію Фото конференції

Публікацію підготував Володимир Сацик

Share